одна з давніх, викликана інформацією на літклубі на яку, на жаль, я не можу наразі дати лінку :) інформація отарова, суть в тому, шо ось цей рік якесь там видавництво, наче - Факт, оголосило роком укркниги в Україні.
власне, ідея в тому, щоб усім свідомим громадянам витиснути російськомовну літературу з першості по читанню у транспорті. я вже з місять принципово читаю в метро, при цьому нахабно намагаючись показати, що читаю саме УКРАЇНОМОВНУ книгу.
тож читайте показово україномовне - хто, звісно, підтримає таку трохи марґінальну в нашій країні ідею домінування україномовних продукту і інформації ;)
- Mood:creative
- Music:Tom Waits - Temptation
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.1)
swalllage_kits- Сволочъ Киць
Page Summary
- otar : (no subject) [+60]
- raw_stick : (no subject) [+0]
- chernidar : (no subject) [+8]
- faruh : (no subject) [+49]
- none_smilodon : (no subject) [+1]
didaio : (no subject) [+3]
- hector_von_kyiv : (no subject) [+2]
- swalllage_kits : (no subject) [+0]
- bareth : в мене теж є думка про популяризацію укркниги! [+5]
- prophet_in_blue : (no subject) [+0]
- posmixator : таке враження,ніби вона Фаруху чужа, [+3]
- drunk_flover : (no subject) [+2]
- katrusyk : (no subject) [+2]
- pani_grunia : (no subject) [+2]
- silverandglass : (no subject) [+10]
- yacutu : (no subject) [+2]
- naer : Про моє, про фантастику [+0]
- yacutu : (no subject) [+6]
- yacutu : (no subject) [+8]
- otar : (no subject) [+3]
- (Anonymous) : hello [+0]
- (Anonymous) : hello [+0]
- (Anonymous) : hello [+0]
- (Anonymous) : hello [+0]
- (Anonymous) : hello [+0]
Comments
2. Я й так читаю книжки тільки, або майже тільки українською :-) В маршрутках, щоправда, не читаю, бо рідко коли вдається сісти. В цілому порада мудра, але боюсь, що наштовхнеться на опір тієї більшості, яка вважає, що "неважливо, якою мовою" :(
http://faruh.livejournal.com/2351.html
http://faruh.livejournal.com/2911.html
Витонченні митці їбуть проводніц в вагонах за написом "Ламаносав".
Треба дбати не тільки про українську літературу, а ще й про здорову націю.
врешті-решт, можна зробити вигляд що читаєш а насправді рассматрівать карцінкі, все одно в метро робити нєфіґ
або читати не у транспорті а просто - на людях, в парку там, на лавочці. головне - щоб бачили що саме і якою мовою ми читаємо! :)
реально.
Паралельно можна якісь наліпки клеїти.
Ну, тобто старі добрі "порівські" методи.
і це з таким садомазохістичним задоволенням, аж хочеться подумати, що на то є особисті причини.
і спочатку засновком треба ставити слова "абсолютно наплювати" а не коментувати статику книжкової статистики без колоніальної ретроспективи культури, в якій та книжка творилася. без найменшої поваги до носіїв культури і її "дибільних" читачів, які таку книжку читають.
- 1.
З його опусів виглядає, що людина є прихильником Толіка Ульянова, і не надто вдало паразитує на його ідеях. Принаймні, матеріалом на достатньому рівні не володіє. Облишмо,зрештою, ту "велику стіну" російської культури, в яку чи не кожна третя цеглина покладена українськими руками - це настільки очевидно, що навіть не є предметом суперечки.
Що ж стосується української літератури, то тут з авторами все гаразд. Радше є проблеми росту - соціум з маргінальними цінностями ще не готовий сприймати доволі герметичних авторів. У свою чергу, автор воліє писати для підготованої публіки, яка гарантовано його сприйме, а не виховувати масового читача. Яскравий приклад - рівень письма того ж В*ячеслава Медвідя значно випереджає рівень інтелектуального дорослішання пересічного читача, тому аудиторія в нього досить вузька, однак примітивним письменником його вважати ніяк не можна. Що ж стосується молодого автора, то він спочатку повинен здолати недосконалу вертикаль кон*юнктури, по якій потім так само зможе спуститися до читача.
Але це все проблеми, так би мовити, організаційного періоду. І захланне тицяння рильцем в ці проблеми нікому не зробить честі блискучого публіциста. Зрештою, це стандартна опозиція - люди з конструктивним поглядом на світ, і ті, хто рве на грудях тєльняшку з криками про блядську Данію.
Нам своє робить. Читай українське :)
із власного досвіду можу сказати, що такі практики надзвичайно захопливі, приносять просто-таки фізичне задоволення.
правда, останній із випадків - з книжкою Симо Мраовича "Константин Богобоязний" - був у мене трагікомічним :)
про що тоді мова, кудась же їздити тре щоб в транспорті книжки читати, та ще й демонстративно :))
Це все було би слушно, якби йшлося про певний непопулярний продукт, який постійно програє кращому за якістю та іміджевими характеристиками іншому продукту. Але в нашому випадку все значно складніше: люди споживають російськомовний продукт за інерцією, бо він є скрізь, бо україномовний треба ще пошукати, бо так звичніше, і т.д.
"Зробити українську престижною" - це чудово, але, здається, цим займається цілий актив українського народу вже 15 років, а діджеї у львівських клубах все одно говорять російською, бо російська - мова спілкування діджеїв. На жаль. Тому треба починати зі здійснення малого, а не зі складання планів на велике.
До речі, зараз вони співпрацюють з Русланою Лижичко. Те, що відомо вже зараз - вона буде прототипом героїні їх нового роману. Але мені здається, що такі чудові творчі люди можуть витворити ще багато сюрпризів! ;))
Притім не заперечую проти піар-ідей. Просто вони самі собою - мертвому припарки.
Нема ніякої примітивної фобії інших мов. Коли інші мови посядуть те місце, яке їм належиться, ніхто їх не чіпатиме. Поки що, на жаль, "інші", тобто російська, посідають законне місце української.
Але розумієш в чому справа...
Насправді є українські переклади і Вітмена, і Лорки, і Маркеса. А чи відомо тобі, що єдиний (!) в світі повний переклад "Гаргантюа і Пантагрюеля" Рабле існує лише українською (до того ж, не буде перебільшенням назвати його і найкращим у світі за якістю)?
Тобто всі передумови "світового рівня" української мови є. Проблема в тому, що в Україні про це мало хто знає, а ще менше - таких, хто здогадався б поцікавтися. Саме цю прогалину і має заповнити пропаганда укр. мови "в низах". Щоб набралася критична маса людей, які усвідомлювали б, що українською бувають не лише розпорядження Кабміну чи халявні реферати, а ще й література - висока і якісна.
http://www.globalvoicesonline.org/2